Девіда
Лівінгстона без вагань можна назвати
найвизначнішим мандрівником-гуманістом,
який докорінно змінив уявлення європейців
про Африку. Все своє життя він керувався
власним девізом: «Або я відкрию Африку,
або загину». Дійсно, Лівінгстон більшу
частину свого життя провів на Чорному
континенті. Тут він здійснив масу
географічних відкриттів, неоціненне
значення яких людство усвідомило не
лише за його життя, а й після смерті
видатного мандрівника. «Великий лев»,
як називали його місцеві жителі, пройшов
майже 50 тисяч км пішки по території
Південної та Центральної Африки.
19
березня 1813 року недалеко від Глазго, в
Балантайрі (графство Ланарк, Шотландія)
у фермерській сім'ї народився Давид
Лівінгстон - майбутній знаменитий
мандрівник. Він виріс в бідності, з 10
років почав працювати на фабриці ткачем.
Вивчав медицину і теологію з метою
присвятити себе місіонерській діяльності
в Африці. Навчався на медичному факультеті
коледжу в Глазго (1836-1838).
Ставши
лікарем, він в 1840 р. вирушив як проповідник
християнської релігії в південну Африку.
Прибувши у поселення Курумане, Лівінгстон
збудував хатину, в якій проводив
проповіді. Згодом, в 1845 році, він оженився
на дочці одного з приятелів-місіонерів
Мері. Крім проповідництва, Лівінгстона
цікавили також подорожі та спостереження.
В 1849 році він пройшов через пустелю
Калахарі до озера Нгамі, де ще ніколи
не бували європейці. Наступного року
він досяг верхів’їв великої річки
Замбезі.
В 1852 році Лівінгстон разом з багатьма туземцями – провідниками розпочав велику подорож на 33 човнах вверх по р. Замбезі. Саме тоді вперше в історії він перетнув материк зі сходу на захід, від р. Замбезі до Луанди. Коли раз Лівінгстон спускався вниз за течією Замбезі, перед ним постав величезний водоспад. Відкритому водоспаду мандрівник дав назву Вікторія, на честь англійської королеви. Він усе своє життя досліджував Африку та зробив найбільший внесок у вивчення цього материка.
Під
час однієї з подорожей Лівінгстон захворів
на дизентерією та помер 1 травня 1873 року
в селищі Чітамбо на березі Бангвеулу.
Слуги-африканці забальзамували тіло
мандрівника та несли його близько 1500
км до берегів Індійського океану, звідки
його відправили до Лондона. Лівінгстон
похований у Вестмінстерському абатстві
- усипальниці королів та відомих людей
Англії.
Ім’я
Лівінгстона носить острів на річці
Замбезі, біля водоспаду Вікторія та
гірський кряж, який простягається вздовж
берегів озера Ньяса.
