Міжнародна група геологів з США і Канади висунула гіпотезу, згідно з
якою геогліфи Наска в Перу були свого роду придорожніми храмами – місцем
для ритуалів по умиротворенню божеств мандрівниками.
Фахівці відзначають, що плато Наска є дуже посушливим місцем, де
дощів практично ніколи не буває. А тому геогліфи, що представляють собою
неглибокі канавки в грунті, тут дуже добре збереглися.
Розташовані ці візерунки поруч з дорогами або ж великими поселеннями.
Причому найчастіше це точки, де знаходилися найважливіші входи і виходи
в ущелині Сіуас.
В цілому в даній місцевості знаходиться кілька дивних фігур, розмір
яких досягає ста і більше метрів. Накреслені вони на поверхні плато його
древніми жителями.
Оскільки побачити геогліфи можливо лише з висоти, відкриті вони були пізно – лише в 20 столітті.
Джерело
