Неділя
за тиждень перед Великоднем називається
"Вербною", "шутковою" або
"квітною". За християнським
вченням у цей час Спаситель Христос
в'їжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни
устеляли перед ним дорогу пальмовим
листям. Оскільки в Україні пальми не
ростуть, то їх замінили вербовими гілками
(лозою). Це дерево вельми шановане серед
нашого народу, тому що воно перше сповідає
про прихід весни і має цілющі властивості.
Про
традиції Вербної неділі знають багато,
а от про вербу знають не всію Отже....
Чудодійні
властивості верби:
-
Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
-
Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
-
Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
-
Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;
-
Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;
-
Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;
-
Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
-
З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
-
Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;
-
Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова";
-
Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;
-
Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;
-
У багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби;
-
У Лятичівському повіті, коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3 котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав.
-
Свячену вербу клали в домовину бабі-повитусі, щоб мала чим відганяти потерчат.
